ЩАСТЯ: що це і чим наповнено?
Що для мене означає щастя? Як змінювалося моє ставлення до цього поняття? Коли я розумію, що щаслива? Які у мене є практики для повернення в стан щастя? Такі питання ми поставили учасникам бліц-опитування й отримали відповіді з різних міст і навіть країн світу.
Оксана Тодорова, Зураб Квачадзе, Яна Мікучионіс,Marc Bornschein, Вікторія Корольчук-Іващенко, Марія Бородай, Вікторія Торяник, Дмитро Олтаржевський,Наталія Лебедєва, Анфіса Сіньова, Віта Пасічник, Вікторія Пилипенко, Олексій Дідігуров, Оксана Аккерман, Марічка Кормушкіна у бліц-опитуванні Асоціації корпоративних медіа України.
Оксана Тодорова, президент Асоціації корпоративних медіа України:
“Піковий стан щастя я відчувала, коли вперше торкалася новонароджених донечок. Дівчата які мають досвід материнства мене точно зрозуміють. От коли не можливо утримати сльози щастя. Особливе піднесення було й в моменти, коли виходили друком мої книжки. Коли вперше гортаєш сторінки, відчуваєш аромат свіжої друкарської фарби й розумієш, що мрія здійснилась. Але щастя може бути й тихим і ностальгічним.

Я народилась в Одесі, тут пройшло моє дитинство, тут я закінчила школу й вуз. А десять років назад ми з сім’єю переїхали в Київ. Чим більше часу проходить на відстані від рідного міста, тим більше відчуваю величезне значення свого коріння. Тому для мене один із проявів щастя – це встати вранці й зустріти схід сонця на морі. Увійти у воду і розчинитись у хвилях. А потім повільно і зі смаком йти додому пішки. Гуляти Приморським бульваром, згадувати, як у Воронцовському Паласі сім років поспіль співала в дитячому хорі й грала на роялі. Дихати морським повітрям і відчувати захват й здивування розглядаючи сучасні креативні мурали. Зустрічатись з друзями, відвідувати ресторани з одеською кухнею, споглядати красу архітектури, квітів, теплих посмішок. Нажаль, цінність і значення таких моментів я відчула лише на відстані”.
Так, коріння важливе для стійкості й наполнення скарбниці нашої душі силою пращурів. Але ж дерево має ще стовбур й гілки, що прагнуть до сонця. Дерево прагне квітнути й приносити плоди. Тому надважливою для щастя є професійна реалізація. Згідно з теорією, за славнозвісною пірамідою Маслоу ми можемо заповнювати верхній рівень, який зазвичай називають «самореалізація». Але насправді цей рівень – верхівка піраміди – розподіляється на три складові: потреба в пізнанні, естетичні потреби, потреба в самоактуалізації. От чому красу, естетичність й професійний розвиток під час нашого опитування багато хто згадував. Але не будемо забігати вперед, дізнаємося з чим асоціюється щастя у учасників нашого невеликого дослідження поступово – крок за кроком.
Щастя – це дія, професійні здобутки, гордість за досягнення дітей. Такі люди самомотивовані, натхненні й створюють особливу атмосферу навколо себе. Вони постійно займаються самовдосконаленням, своїм прикладом надихають власних дітей до розвитку. Мають широке коло друзів, партнерів і постійно дивують оточуючих своєю продуктивністю.
Зураб Квачадзе, власник та СЕО в Grand Master Gallery:

«Що для мене означає щастя? Це родинна Справа, щаслива посмішка дружини, гордість за успіхи синів, відчуття підйому після успішно проведених перемовин із бізнес-партнерами. Я щасливий, коли мої клієнти повертаються й дякують за якість продукції наших брендів. Щастя – це спілкування із друзями, смачні страви та грузинські пісні акапельно. Щастя – це насамперед дія, яка дарує піднесений стан душі».
Яна Мікучионіс, бренд менеджер мережі готелів Premier:
«Щастя – це коли є що згадати з минулого, чим пишатися в теперішньому і про що мріяти в майбутньому. Мені дуже приємно згадати яскраві подорожі, окремі події, наприклад, відвідування Metropolitan Museum of Art, New York, поїздки в Одесу, походи на море, зустрічі світанку. Я пишаюся і щаслива, що працюю з сильною й талановитою командою в мережі готелів Premier. Ми постійно проходимо навчання і реалізуємо знання на практиці.
На сьогодні Premier включає: 17 готелів, в яких більше ніж 2100 номерів. Усі готелі мережі об’єднані єдиним стандартом якості послуг та сервісів. Значний досвід дозволяє нам проводити ідеальні бізнес-заходи. Улітку 2020 року ми відкрили новий та сучасний п’ятизірковий готель Premier Hotel Odesa, а вже в березні цього року перших гостей прийняв і спа-центр готелю Premier Odesa Wellness Club. Зручне розташування, 200 номерів, три ресторани, руф-топ бар на 16 поверсі з найкращими панорамними видами на море, 7 конференц-залів з окремою рецепцією для проведення заходів будь-якого масштабу і складності на найвищому рівні. Якщо Ви бажаєте поєднати бізнес та відпочинок, вашу довгоочікувану приватну подію та ретрит у сучасному спа-комплексі, зробіть вибір на користь Premier Hotel Odesa. Звертайтесь, колеги, ми завжди поруч! Отже, для мене щастя реалізувати себе у якості професіонала, жінки, мами і все це гармонійно поєднувати».
Вікторія Корольчук-Іващенко, PR Manager в «Рабен Україна»:
«Скажу відверто, я не розумію, що означає бути нещасливою. Для мене життя – це вже щастя.
Я щаслива, бо маю батьків, які допомогли мені здобути гарну освіту і завжди підтримують мене у всіх моїх починаннях.
Я маю люблячого чоловіка і двох чудових діток, які у свої ще дитячі роки щодня вражають і ще більше окриляють мене власними досягненнями. Роман у свої шість років розпочав навчання у STEM-школі і вже готується до першого в житті фестивалю ROBOTICA. Софія, якій дев’ять, оволодіває різними художніми техніками, веде сторінку творчості у Facebook, обожнює storytelling та планує видати книгу зі своїми вражаючими історіями.
Я працюю в чудовій компанії «Рабен Україна», в команді справжніх People With Drive (таким є девіз компанії від середини 2020 року). В команді, з якою можу реалізувати все. Цього року плануємо запустити серію подкастів із залученням зовнішніх експертів, видати каталог дитячої творчості, щоб показати світу талановитих «рабенят». Та наймасштабніші активності все ж будуть пов’язані з відзначенням 90-річчя з дня заснування Групи Рабен. Йдеться про цікаві проєкти із залученням бізнес-підрозділів Групи з 13 країн Європи.
Натхнення шукаю і у книгах (минулого року відкрила для себе Фредріка Бакмана та дві неординарні книги Ольги Карі, одна з яких увійшла до короткого списку Книги року ВВС-Есеїстика 2020), музиці (квитки на концерт неокласика Людовіко Айнауді лежать напоготові з минулого року) та подорожах (маю свій особистий план з відкриття островів – дуже сподіваюся позначити ще бодай 1-2 місця на домашній скретч-карті світу)».
Марія Бородай, експерт з комунікацій, член журі конкурсу “Найкраще корпоративне медіа України”:
“Ах, щастя! Яке воно бажане для всіх, і яке різне для кожного.
Найцікавіше спостерігати, як щастя змінюється й росте разом з тобою. В дитинстві я пам’ятаю це відчуття, коли сиділа на плечах тата під час прогулянки Володимирською гіркою, коли мама просто обіймала та цілувала. Щастя від нової неймовірної ляльки, що отримала на День народження. Відчуття чогось нового та дуже відповідального на святковій лінійці 1 вересня, а потім радість першої п’ятірки. Щастя від першої перемоги на дорослому екзамені, радісне хвилювання, коли стала студенткою. Перша робота й перша зарплата. Успіх й перемоги у професії. Неймовірне, щасливе хвилювання під час першого серйозного професійного виступу на великій авдиторії. Так багато хвилин хвилювання, іноді страху перед невідомим, подолання себе та, нарешті, перемога. І це є теж щастя.
Це, мабуть, так наївно, але в кожний момент є щось неймовірно важливе, що приносить радість.
За щоденними тривогами і турботами ми іноді не помічаємо прекрасні хвилини, та не завжди розуміємо, що це і було щастя, поки не втратимо щось важливе.
Для мене сім’я – найбільше щастя і натхнення, яке дає сили та енергію подолати будь-що у житті і творити, це моя підтримка і зірка, що вказує шлях.
Займатися улюбленою справою – щастя. Бачити світло щодня – щастя. Вірні друзі поруч – щастя. Вперше в житті написала картину – щастя. Я намагаюся знайти позитив в усьому, що роблю, та головне – ділюся цим відчуттям та енергією. Тому що для мене щастя – не тільки отримувати, але й віддавати. І це неймовірний стан, коли вкладаєш труд, душу, знання, емоції – і отримуєш бажаний результат. Комусь допомагаєш, вчиш, даєш настнагу – це не тільки твоя перемога, але е й хтось з твоєю допомогою досягає своїх цілей. Це прекрасне відчуття щастя, гордості, радості і надії.
Я намагаюся знайти позитив у кожній хвилині, і хочу всім побажати саме так дивитися на світ. Він прекрасний, і саме від кожного з нас залежить щастя: завжди таке різне для кожного, але таке бажане”.
Вікторія Торяник, керiвник PR та корпоративних комунiкацiй Credit Agricole Bank:
«Міжнародний день щастя наша агрікольна команда відзначає вже кілька років поспіль. Ми влаштовуємо жовтий дрес-код і декор у відділеннях, святкуємо командами і з клієнтами. Цього року ми провели опитування й дізнались у співробітників відповідь на питання: «Що потрібно для повного щастя у Credit Agricole?» Моменти найбільшого щастя нашим колегам приносять перемоги у спортивних турнірах і велопробігах, мотиваційні поїздки за кордон, особисті відзнаки від топ-менеджерів і визнання серед найкращих співробітників, спільні корпоративні та командні заходи, і навіть одруження. А генератори щастя у Credit Agricole, за словами наших колег, такi: добрі відгуки та вдячність задоволених клієнтів; командна синергія; відкритість керівників; можливість розвитку та відзнака досягнень; літні і зимові корпоративи, командні заходи; надійність, репутація та турбота роботодавця.
Отже, бажаю усім гарних свят! А для мене особисто найкращий спосiб вiдсвяткувати день щастя – зробити когось щасливим».
Важливою складовою щастя є вдячність за те, що ми маємо, за професійні успіхи й життєві уроки. Якщо ми вміємо робити невеличкі паузи після досягнень, щоб подякувати, ми формуємо в свідомості власну історію успіху. Але частіше ми ледве досягаємо поставлених цілей, як відразу ставимо нові. Виходить, як з осликом, який постійно бачить перед собою смачну солодку морквину, але хтось ніяк не дозволяє йому насолодитись маленькою перемогою. Отже практика подяки й паузи є важливою складовою гармонічного життя й відчуття щастя.
Сьогоднішнє суспільство характеризується науковістю і раціоналізмом, аналізом і практицизмом. Поезія противоставляеться алгоритмам, мистецтво – фізиці. Айтішніки й аналітики займають вищі позиції найпопулярніших професій. Дуалізм жорстоко розділяє раціо від емоціо. Але все це має одне джерело, одні витоки. І дуальність по суті умовна й штучна. Настає ера, коли на сцену повертаються емоції, більш глибоке розуміння нашої істинної природи. Тому все частіше ми відчуваємо себе щасливими, коли замість вражень завдяки віртуальним чинникам виникають фізичні відчуття, до яких долучається наше фізичне тіло. Коли ми зустрічаємо світанок, споглядаємо природу не з монітору компа, а відчуваємо природну стихію наколишнього світу кожною клітинкою. І така практика взаємодії з природою може стати справжнім рятувальним кругом у вирі стресових буднів бізнесу. Краса врятує світ, а естетика допоможе гармонізувати наш внутрішній стан.
Марк Борншайн (Marc Bornschein), Publishing Director and KAM medical print and digital, Swissprofessionalmedia AG, Базель, Швейцарія:

«Щастя – це мати годину на день для себе. І мій рецепт, як провести цю годину, наступний. Рано вранці я їду на велосипеді до Рейну поблизу Базеля. В мене є кілька улюблених природних локацій, де я зустрічаю схід сонця. І для цієї прогулянки не потрібні люксові авто чи ще якісь екстра-складні умови. Достатньо мати бажання і старенький велосипед 1985 року. На вихідних я із задоволенням купаюсь в Рейні. Влітку там дуже тепла й приємна вода, а взимку після пірнання відчуваєш внутрішній вогонь і жагу до дії. І все це для мене є справжнім щастям! Спробуйте. Це задоволення і водночас секрет мого гарного імунітету, ресурсного стану на роботі, профілактика вигорання й дієвий антистрес. А ще під час прогулянок я роблю кілька фото природи на свій смартфон. Ви можете відчути мої емоції через ці світлини. Щоб робити такі фото потрібно дивитись не очима, а серцем».
Дмитро Олтаржевський, професор, доктор наук із соціальних комунікацій, експерт АКМУ, член журі конкурсу «Найкраще корпоративне медіа України»:
«Ніжний липневий ранок. Сонце осяяло небо першими променями. Повітря прозоре та свіже. Ти ставиш сумки в багажник машини. Напівсонні діти влаштовуються на задньому сидінні. Поряд — коханна жінка. І ось ти женеш ранковою порожньою трасою, між полями соняшників, кудись далеко-далеко, де блакитне море зустрічається з синіми горами…
Для мене щастя виглядає саме так. Точніше, це одне з багатьох його облич.
Кажуть, з роками щастя стирається, наче монета, стає менш рельєфним і сяючим. Але мені здається, це просто ми стаємо менш чутливими до радощів життя. Тому я намагаюсь тримати себе у формі і тренувати навик відчувати щастя. Спонтанно підійти до своїх дочок і обійняти їх. Відчути оксамит виплеканого своїми руками персика. Прокинутися вранці, коли всі ще сплять, і написати щось, що мені здається дуже важливим. Але це обов’язково повинно бути в кайф, пронизувати радістю і любов’ю до всього світу.
Як казав герой улюбленого фільму, «Соромно бути нещасливим. Треба дати щастю шанс, і тоді воно, можливо, станеться». Особисто я вірю в це».
Наталія Лебедєва, бізнес-психолог, кандидат наук, експерт в сфері впливу – від продажів до управління:

“Щастя, як стан, це здатність бути задоволеним. У різні періоди життя у нас різні цінності, відповідно і різні речі роблять щасливими – кохана людина, шлюб, гроші, кар’єра, діти, онуки, будинок, друзі, тусовка, добробут і т.д.
За характером і походженням ми теж різні. Тому в принципі можемо відчувати щастя в ситуаціях, незрозумілих іншим. Досягнута мета, перемога в змаганні, переїхати в новий будинок, можливість відчувати запах (після короновіруса). Варіантів багато.
Я, як бізнес-психолог, максимально згодна з виразом, що «Щастя це реальність мінус очікування».
Тестувати реальність позитивно, з позиції можливостей – це щастя. Продовжувати бажати й прагнути – теж щастя. Відчувати самодостатність наодинці з собою і кайфувати з друзями – щастя. І це не про баланс, а про свою індивідуальність”.
Анфіса Сіньова, маркетинг-директор PrintStore Group:

«Що таке щастя? Кожен з нас періодично замислюється над цим питанням. Аристотель давав таке визначення: «Щастя – це діяльність душі в повноті чесноти». Головна ідея цього висловлювання – щастя у кожного своє. Воно може відрізнятися у різних людей. Тому що кожному з нас для щастя потрібно щось своє. Є ще інший підхід у визначенні щастя, згідно з яким щасливий той, хто відчуває себе таким.
Я згодна з першим і з другим визначенням Щастя. Особисто я щаслива, коли відчуваю задоволення від усього, що зі мною відбувається. Від того, що можу допомагати людям і ділитися з ними досвідом і знаннями. А ще я дуже щаслива від того, що поруч зі мною мої улюблені: чоловік, діти, близькі люди і однодумці. З упевненістю можу сказати, що щастя не в грошах, як багато хто вважає, а в любові. Та й взагалі сенс життя для мене – це Любов. Любов до чоловіка, дітей, до моєї родини, до друзів і колег. В любові до того, чим я займаюся. Прокидаючись вранці, я першим ділом дякую Богові і Всесвіту за цей наступаючий день і радію кожній дрібниці, яка відбувається зі мною. Мій особистий рецепт Щастя: живіть в моменті і радійте кожній хвилині цього дня!»
Слово щастя у російськомовному еквіваленті «счастье» за семантикою можна трактувати як «с-частью», тобто набування стану цілісності через приєднання до чогось більшого ніж я сам. До більш цілісного світосприйняття, більш глибоких сенсів буття, а також приєднання до професійного співтовариства, відчуття себе частиною родини і тд. Інше поширене трактування поняття щастя теж за семантикою – це «сейчас-тье», тобто стан мозоку, при якому ми перебуваємо і відчуваємо саме те, що відбувається тут і зараз. Не тримаємось за минуле й не відлітаємо подумки у майбутнє. А знаходимось у ситуації на всіх рівнях — думками, тілом, емоціями.
Віта Пасічник, головний редактор онлайн-журналу «Українки», співзасновник Українського Медіа Бюро:

«Що таке щастя для мене? Це точно не стан ейфорії. Навпаки, це стан внутрішнього спокою. Коли на душі просто добре. Прокинулась зранку, тепла постіль, смачна кава – вже добре, це вже щастя. Я жива, здорова, мої рідні живі-здорові – щастя. Зустрілася з друзями, посиділа в хорошій компанії – щастя. Скуштувала першу літню полуницю чи збираю валізи на море – щастя. Отримала новий проект і можливість заробити, щось реалізувати – щастя. В мене воно дуже прозаїчне)
Як змінювалося моє щастя з часом? Напевно, основна зміна – це зміна масштабів. Колись почуття щастя, вау-ефекту викликали якісь грандіозні події: умовно, вступ до універу, покупка першої квартири, заміжжя, народження дитини – тобто те, що звикли навіть відзначати, як щось знакове, важливе. Зараз я «щасливію» від дуже дрібних, простих речей. А в епоху ковіду, коли ми в один момент втратили можливість елементарно випити кави з друзями чи поїхати на море, взагалі багато цінностей і «чинників щастя» змінилися.
Коли розумію, що щаслива? Резонатор простий – посмішка. Мимовільна. Це як дивишся чи читаєш щось приємне і починаєш посміхатися. Так і з відчуттям: коли ти щаслива – ти посміхаєшся. Навіть просто очима».
Вікторія Пилипенко, маркетинг експерт:
«Мій внутрішній маркетолог говорить, що щастя це величина, для вимірювання якої навіть можна придумати формулу, а от мій внутрішній поціновувач йоги вважає, що це стан душі. Щастя відображається через наше ставлення до ситуацій, життя в цілому. Точно знаю, що з практиками усвідомленості оцих самих моментів щастя стає більше у повсякденні. Як приклад, для мене – це і цвірінкання синичок наприкінці зими, як передвістя весни, це і ступання босоніж по зеленому килиму землі з відчуттям кожної травинки. Щастя – це відчуття піднесення, задоволення, наповненності, гордості, допитливості, спокою або бадьорості. Якщо сумістити цей калейдоскоп почуттів з колесом життя людини, то побачимо, що можемо черпати щастя з кожної зі сфер нашого життя (стосунки, здоров’я, робота, відпочинок, самовдосконалення, забезпеченність, духовність, оточення). Вчуся цьому щодня. Завершити хотіла би строками Ліни Костенко, яка народилася 19 березня (напередодні Дня щастя): «Буває, часом сліпну від краси. Спинюсь, не тямлю, що воно за диво,— оці степи, це небо, ці ліси, усе так гарно, чисто, незрадливо…».
Орієнтація на придбання все більшої кількості матеріальних благ поступово закінчується. Замість ери безглуздого переспоживання спостерігається зростаючий інтерес до емоційної сторони життя, питань екології, нашого впливу на планету. Наші матеріальні потреби залишаються значними, але ми починаємо приділяти менше уваги матеріальним речам. Ми вже не визначаємо себе за допомогою фізичних продуктів, а замість цього звертаємось до почуттів. І щастя в цьому контексті набуває значення відчуття краси, здивування, розчинення в гармонії чогось досконалого, інтегрування з новими сенсами. Ми починаємо шукати відповіді на питання «Хто я?», «Яка в мене місія?».
Олексій Дідігуров, головний редактор Boryspil magazine:

«Для мене щастя – це багато подорожувати. Наприклад, нещодавно я відвідав Мексіку. Це були дуже яскраві емоції. В одному з маєтків легендарного Пабло Ескобара – глави найбільшого наркокартелів, зараз знаходиться унікальний арт-готель сучасного мистецтва. Історія luxury retreat place починається з 2014 року, коли будинок з восьми номерів купує Lio Malca – нью-йоркський арт-дилер. Сьогодні, це сучасний готель, який включає 71 номер. Ціна за добу стартує від $ 1400. По суті Ліо Малка створив нову і унікальну концепцію, в Тулум він перевіз частину своєї колекції сучасного мистецтва. В Casa Malca можна зустріти легендарну мишу KAWS при вході в resorts. Величезна картина “Рожева чайна церемонія” Mark Ryden, Keith Haring в Main House Bar. Картини повсюди: в номерах, лобі, коридорах, енергія божевільна й водночас надихаюча. Всю фурнітуру, предмети мистецтва, інсталяції, персонально вибирає сам Ліо. Головна філософія локації просто відключити свою голову, не варто розуміти що відбувається: чому штори зроблені з весільних суконь, картинна рама у формі вікна, а диван на стелі. Аромати всюди… всюди тут витає запах ладану, в барах трохи чути розмарин. Мистецтво треба відчувати, і вже доведено, що воно впливає на підсвідомість. Весь простір огортає магія, кидаєш погляд на 180-ти метровий бірюзовий пляж і мимоволі відчуваєш присутність космічної краси й досконалості. Для мене перебування у такому готелі та розповідь про нього моїм друзям і читачам і є щастя. Бо я таким чином реалізую власну місію – подорожувати й розповідати про неймовірно-цікаві куточки нашої планети».
Оксана Аккерман, PR-директор SHABO:
“Моє щастя – це коли «ось саме тут і зараз все склалося саме так, як мені добре». І це може бути абсолютно різний за величиною набір факторів. Від чашки солодкого чорного чаю з лимоном вперше за весь день, до втілення в життя моїх глобальних цілей.
З часом я зрозуміла, що зробити мене щасливою ніколи не зможе хтось інший. Що це повністю моя відповідальність. І найголовніше – що ніхто крім мене не забезпечить мені ось цю внутрішню радість життя, яка присутня як фон і загальний настрій.
А ще я звернула увагу, що щастя стає набагато більше, коли я починаю фіксуватися на моментах, а не очікувати щось приголомшливе та неперевершене аби відчути себе щасливою. Я вимірюю щастя відчуттям всередині. Зазвичай воно зосереджується в області грудей – там стає тепло і усміхнено.
Не пам’ятаю, де прочитала – «У складні часи – зміцнюй традиції і давай нові імена». Це означає, що коли тобі погано і тебе вибило з колії, потрібно робити якомога більше тих речей, які тобі звичні і які ти любиш. А ще, розбираючись в тому, що відбувається, знаходити нові поняття, тим самим розширюючи свідомість і виходячи на новий рівень. Тому, стан щастя я повертаю собі в колі улюблених людей, які приймають мене такою, яка я є. Їм улюблену їжу, везу себе на масаж, виходжу до моря та йду до психолога, розібратися з тим, що відбувається та відкривати для себе нові поняття. І життя знов стає комфортним та зрозумілим”.
Марічка Кормушкіна, засновниця, шеф-редактор AMEDIA group:
“Для мене щастя – це емоційний надресурсний стан піднесення, найвищої радості, внутрішньої гармонії. А давати відчуття щастя можуть дуже різні події і ситуації. Як короткі миті, сплески, так і більш тривалі і спокійні проміжки часу.
Щастя – коли вивчила тільки один білет на випускний іспит, і його ж витягнула. І підстрибуєш, зойкаючи, перед чотирма викладачами, бо не можеш стриматися від надлишку емоцій.
Щастя – коли видерлася на високу гору і сидиш, вкрай втомлена-захекана – і пару годин дивишся на цей прекрасний світ з висоти пташиного польоту.
Щастя – несподівано отримати професійну відзнаку, коли на мить забиває дух і шалено калатає серце, бо хочеться стрибати, як на тому випускному іспиті.
Щастя – просто спостерігати, як зростає твоя дитина, журитися і сміятися разом з нею, радіти її маленьким досягненням і вірити у великі.
Щастя – таки встояти на тих бісових водних лижах і на радостях безтурботно кричати до хрипу, бо тебе ніхто не чує за двигуном човна і гуркотом хвиль.
Щастя – це прокинутися ранком від поцілунків коханого…
Щастя – бачити кумедні фоточки батьків з глушини Туреччини, які безстрашно поїхали на авто за ті тридев’ять земель і натрапили на якесь місцеве свято в ортодоксальному турецькому селі.
Щастя – спілкуватися з цікавою людиною і в легкій бесіді несподівано для себе знайти відповіді на важливі питання, які не відпускали вже давно.
І цей перелік кожен з нас може писати нескінченно 😊 про це особисте, і водночас всеохоплююче почуття, емоцію, життя. І ми самі обираємо, в чому його вбачати, адже воно всередині нас”.
Отже, для кожного з нас щастя має своє обличчя, свій аромат, своє наповнення. Але ж головне, що об’єднує усіх учасників опитування – це прагнення його віднайти та відчути. А коли є така мета, буде й результат. Бо щастя – це не пункт призначення, а шлях. Бажаю усім щастя, естетики, краси й розвитку!